Восени минулого року легендарна письменницька книгарня "Сяйво" вiдсвяткувала свiй 60-лiтнiй ювiлей. Народжена 1944-го у визволеному вiд фашистських загарбникiв Києвi, всi цi роки книгарня була оазою українського духу, храмом красного Слова, Парнасом для письменникiв i духовною Меккою для українських читачiв, своєрiдним клубом творчої iнтелiгенцiї. I хоч у роки незалежностi, в нових економiчних умовах, i змiнилася форма власностi (власником став трудовий колектив), але не змiнилися статутнi обов'язки книгарнi. Вона зосталася тим, чим завжди була - книгарнею письменникiв. Власне, чи не єдиною торговельною установою, яка переймається долею зневаженої, витиснутої iз духовного простору української книги, i її творцiв, якi були викинутi державою на узбiччя життя. Тiльки зусиллями колективу, який очолює Марина Довга, 600 авторiв з усiєї України мають змогу реалiзувати свої твори у столичнiй книжковiй лавцi. "Сяйво" спiвпрацює з 340 вiтчизняними видавництвами, серед яких бiльшiсть малопотужних i для яких книгарня стала своєрiдним порятунком i навiть iнвестором. А для їх авторiв - престижним представництвом у столицi i вiкном у свiт. Адже працiвники "Сяйва" як зiницю ока бережуть традицiї, проводять презентацiї нових видавництв i видань, зустрiчi з письменниками, вченими, полiтиками пiд егiдою Громадської ради, яку очолює Петро Осадчук. Звичайно, вся ця кипуча дiяльнiсть книгарнi навряд чи була б можлива без пiдтримки мiської влади, зокрема райдержадмiнiстрацiї Шевченкiвського району столицi, яка надала колективу довгострокову пiльгову оренду на примiщення. Але, на жаль, не все так прекрасно i благополучно у життi легендарного "Сяйва". Як сказала директор Марина Довга, навiть 60-лiтнiй ювiлей легендарна книгарня, народжена з благословення таких корифеїв української лiтератури, як Павло Тичина, Максим Рильський, Андрiй Малишко, Володимир Сосюра та iн., святкувала у станi... облоги. Рiч у тому, що, попри економiчнi проблеми, якi колектив мужньо вирiшував власними силами, ... Читать далее