Уривки з комедії В одній квартирі живуть на віру тридцятилітній поет і кіносценарист Вадим Безкрилий та молода актриса Люся Голубкіна. Живуть вони біднувато. Люсі це, зрештою, набридає, й вона іде до багатого, хоч і старого бізнесмена. І тут поету замовляють пісню до ювілею казино. Пісня подобається директору фірми, і він пропонує Вадиму написати мюзикл про гральний бізнес. На щедрий гонорар за пісню Безкрилий купує строгий вечірній костюм і починає відвідувати казино, щоб "увійти в тему". Але в перший же вечір робить промашку: сідає з дрібними фішками за стіл, за яким грають VIР-персони! На щастя, поета випередив один із гравців і поставив на кін таку велику суму, що наш герой усе зрозумів і мовчки звільнив місце іншому гравцеві. Але підвівся Вадим із-за того столу з трохи кислим виразом обличчя, і всі подумали, що він програв шалені гроші, а отже, мільйонер... Біля стійки бару про щось розмовляють Вадим і один із постійних відвідувачів казино Павич. Десь при вході звучить пісня Безкрилого: Життя тасує козирі і масті: Тузи, вино і дами в наші дні... А радощі великі і напасті - як ставки на зеленому сукні! То хай же на зелених вічних врунах, де споконвік і гра йде, і сівба, вам усміхнеться юна ще Фортуна, а потім - жінка з досвідом: Судьба! Життя розкрутить колесо і тільки: хтось інший кине кульку навмання... Хоч крутиться рулетка проти стрілки - назад не відмотає вже ні дня! То хай же на зелених вічних врунах, де споконвік і гра йде, і сівба, вам усміхнеться юна ще Фортуна, а потім - жінка з досвідом: Судьба! А ще життя візьме і кине кості. І знов - добро тут виграє чи зло? ...Ох, буде зло біситися від злості, коли побачить програшне число! То хай же на зелених вічних врунах, де споконвік і гра йде, і сівба, вам усміхнеться юна ще Фортуна, а потім - жінка з досвідом: Судьба! У цей час до бару заходять і сідають за окремий столик Люся і Багач. Люся награно сміється і цілує Багача. Вадим демонстративно виходить. Павич замовляє собі ще ... Читать далее